14 вересня в Одесі відбулася розширена Всеукраїнська робоча нарада за участі Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка та його першого заступника Tapacа Висоцького. Чи не головним блоком питань для активного обговорення була тема розширення зрошувальних сільськогосподарських угідь — зокрема, на території Буджаку.
Представляючи цю тему голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький зробив особливий наголос на тому, що розвиток системи зрошення для регіону є життєво необхідним. Адже це зробить можливим перетворення зони ризикованого землеробства у територію сталого збільшення врожаїв.
Сьогодні Одеська облдержадміністрація активно працює над реалізацією Стратегії з розвитку зрошення із залученням широкого кола фахівців цієї галузі. Бо виробникам продукції рослинництва, для іригації в овочівництві та садівництві потрібна велика кількості води хорошої якості. І саме сільськогосподарська галузь, якою так славляться Одещина та її південь, потребує більше води, ніж будь-яка інша галузь.
Одеська ОДА спільно з Одеською обласною радою взяли на себе фінансування виготовлення проектно-експертної документації на загальну суму в 10 млн. грн. Це дозволить підготувати і проєкти, і експертизу, а кошти, які надійдуть ще й з державного бюджету, допоможуть в цілому реалізувати пілотний проєкт по відновленню систем зрошення. Вже заплановано реанімувати 12 насосних станцій. По трьом об’єктам вже готова проектно-кошторисна документація. Решта будуть готові до 10 жовтня. І в наступному році з держбюджету заплановано надходження мінімум 350 млн. грн. на запуск всіх вказаних 12 насосних станцій аби додатково на 50 тисячах гектарів запрацювало зрошення.
«Радує той факт, що є зацікавленість і від самих аграріїв в цьому напрямку, бо відчуваючи реальну державну підтримку вони й самі готові додатково вкладати власні кошти в цей важливий напрямок», — зазначив голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.
На думку спеціалістів, теперішні агрокліматичні умови півдня Одеської області спонукають до якнайшвидшого реанімування та відродження систем зрошення. Бо за минулі два роки підвищення середньої температури на цій території відбувається вищими темпами, ніж в цілому по країні. І тому у Буджаку питання «Де знайти достатню кількість доброякісної води?» буде надважливим як для нинішніх, так і наступних поколінь жителів Одещини.
Зараз зрошувані землі регіону, а це майже 227 тисяч гектарів, займають близько 11 відсотків сільськогосподарських угідь області. Вони забезпечували виробництво більш як 40% кормів, 80% овочів, 100% рису і понад 20% зернових культур від всієї отриманої валової сільгосппродукції Одещини. На жаль, з 1993 року будівництво та реконструкція меліоративних систем через відсутність фінансування було призупинено. На сьогодні більше як півстоліття такі системи відпрацювали на площі 54 тис. га, понад 40 років — на 88 тис. га, більше як 30 років — 84 тис. га.
Час відновлювати
Відновлення потужної зрошуваної системи в Одеській області є одним з ключових пріоритетів Одеської ОДА. Її профільні відомства бачать можливість реалізацію даного проєкту в модернізації Нижньо-Дністровської зрошувальної системи та будівництві групових водопроводів в територіальних громадах бессарабських районів Одещини для забезпечення населення якісною питною водою.
На думку Сергія Гриневецького, зазначена проблема, враховуючи поточний стан державних меліоративних систем на території області, негативно відбивається й у соціальному плані, бо всі ці землі знаходяться у власності людей та вважаються поливними, але використовуються як суходільні, що знижують потенційні доходи селян Буджаку у три-чотири рази.
Як відзначили спеціалісти, з негативним впливом змін клімату, а на Одещині останні роки є посушливими або гостро посушливими, необхідно прискорити та впровадити запропонований комплекс заходів, який значно сприятиме як розвитку економіки регіону, так й в цілому розвитку держави.
Дійсно, аграрії півдня Одеської області два роки поспіль страждають від серйозної посухи, зазнаючи значних збитків. На думку фахівців Мінагрополітики, сільгоспвиробники повинні розуміти, що глобальне потепління — це вже наше сьогодення, на виклики на які ми всі маємо оперативно і дієво реагувати.
Хто допамагатиме
«Навіть у складних умовах аграрії Одещини намолотили за літо понад 4 млн. тон зерна. Тому ми зобов’язані не допустити подальшу деградацію ґрунтів, підвищити ефективність використання меліоративних систем, а також інвестувати у зрошувальну інфраструктуру — це одні з першочергових завдань тих, хто працює на землі», — підкреслив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час робочої наради в Одесі.
За його словами, інвестиції у зрошення на сьогодні не є гіпотетичними. Адже Україна вже має чіткі домовленості в рамках нової програми співпраці зі Світовим банком про 400 млн. дол. США для інвестиційної підтримки, зокрема, і впровадження сучасного зрошення. Підписану Угоду з Міжнародною фінансовою корпорацією IFC про фінансування іригаційних проектів на території нашої держави. Підписаний багатомільйонний інвестиційний проект зі світовим лідером у сфері іригаційного обладнання — компанією Lindsay. Укладену Угоду з Ексімбанком США на три млрд. дол., у пріоритеті якої — фінансування вітчизняного сільського господарства.
Саме тому, однією з ключових тем на Всеукраїнські нараді, яка відбулась в Одесі, стала презентація та обговорення тих напрацювань, які вже сьогодні мають Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з Одеською облдержадміністрацією в контексті реалізації пілотного проєкту з реконструкції та капітального ремонту меліоративної системи Півдня країни.
Виступаючи на нараді, Міністр нагадав, що стан меліорації земель в Україні та перебіг виконання завдань в цьому напряму, як і відродження та інтеграція проєктів із запровадження зрошення в аграрній політиці країни є одним із ключових завдань спільно із земельної реформою, яка стартувала у липні. А також підкреслив, що варто не лише відновлювати старі меліоративні системи, але й будувати нову сучасну інфраструктуру за прикладом провідних країн. Одним із варіантів реалізації цього завдання є державно-приватне партнерство.
Пілотний проєкт по відновленню зрошення, який розпочато в Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях стане Національним проєктом до 2024 року. 14 вересня голова ОДА Сергій Гриневецький, Міністр агрополітики Роман Лещенко та заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник підписали відповідний тристоронній Меморандум про співпрацю. Одеська область стала дванадцятим регіоном, який долучився до цієї лінії.
Оцінка на місці
Очільник області спільно з Міністром агрополітики також відвідали деякі об’єкти діючої системи зрошення земель Буджаку — зокрема, головну насосну станцію №1 у селі Маразліївка, яка була збудована ще у 1968 році. Об’єкт входить до переліку тих, що планується відремонтувати та оновити в рамках Національної Стратегії відновлення зрошення на Одещині. На місці за участі спеціалістів відбулося обговорення перспектив розвитку Білгород-Дністровської зрошувальної системи, адже Білгород-Дністровське міжрайонне управління водного господарства у 2020 році має укладені договори з 56 сільськогосподарськими водокористувачами.
Ця станція призначена для подачі води для зрошення 34 тис. 400 га, водозабір здійснюється з річки Дністер в селі Маяки. За оцінкою спеціалістів, насосно-силове обладнання вже давно відпрацювало навіть свій подвійний ресурс. І попри те, що на ГНС відбуваються поточнi й капітальні ремонти, аварії тут — не рідкість. За 50 років експлуатації на цьому об’єкті сталося 16 великих аварій, що призводили до зупинки насосної станції на період від 5 до 32 днів. Щорічно на ремонти, які проводяться за кошти сільгоспвиробників, які користуються водою для зрошення, витрачається 400-500 тис. грн.
Заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю Олег Чижик відзначив, що потребують повної реконструкції підвідний канал, водозабірна споруда, насосно-силове обладнання, напірні водоводи, вантажопідйомне обладнання (козловий, мостовий канал).
За словами Міністра агрополітики Романа Лещенка, Європейський Банк Реконструкції та розвитку готовий виділити 92 млн. дол. США на реалізацію проєкту, що дасть можливість повністю відреконструювати вказану ГНС і розширити поливні площі Нижньо-Дністровської системи з 12 до 40 тисяч гектарів.
Тамара МАКАРОВА, спеціально для «ТП»
Оставить комментарий