9 березня на площі перед будівлею Білгород-Дністровської міської ради відбувся тематичний захід, присвячений річниці від дня народження Тараса Шевченка «Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш».
Керівництво міста, співробітники виконкому, студентська молодь у день народження Великого Кобзаря зібралися біля його пам’ятника аби віддати шану величному сину України. Під час заходу пролунали вірші незламного поета та пісні, в яких чуйними рядками лягли думи Тараса Шевченка.
«З березнем пов’язано багато важливих подій. Але про одну з них кожного року пам’ятають усі українці, згадуючи того, хто не лише влучно говорив, але й боровся за свободу, мир і спокій у нашому українському домі. Привітна і щедра весна подарувала Україні Пророка. Ім’я дала йому рідна мати — Тарас, що означає бунтар. 207 років тому Він прийшов на світ, коли, ще скутий кригою, сивів у берегах Дніпро. Березень благословив кожну сльозу немовляти, що мов із серця, упала Славутичу на груди і розтопила кригу. Перший крик тонесенькою тріщинкою проліг у глибоких льодах, щоб лавиною пустити древнім руслом праслов’янської ріки льодохід весняних надій», — нагадали присутнім ведучі тематичного заходу.
У Тараса Шевченка була важка доля. Він народився у селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків, рано осиротів та 10 років свого життя провів у засланні.
Як людина універсальних обдарувань та інтересів, Шевченко залишив по собі величезну творчу спадщину. З-під його пера вийшли чудові твори і, звісно ж, знаменита збірка поезій «Кобзар». Його творчість мала вирішальне значення у становленні й розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців.
До того ж Шевченко — один із найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він є автором понад тисячі мистецьких творів.
Вірші Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу і навіть штучною мовою есперанто. По всьому світу українському поетові встановлено 1 тис. 384 пам’ятники. Більшість із них – 1 тис. 256 — розташовані на території України, ще 128 — у 35 країнах світу, зокрема, Бразилії, США, Китаї тощо.
«Шевченкове життя — це повість про те, що таке мистецтво, яке воно безмежне, які перепони воно може здолати та який страх може викликати у ворога… Здається, усі обставини були проти того, щоб Тарас став поетом і художником. Спочатку злидні, рабство, сваволя поміщика перешкоджали досягненню мети. Згодом, коли Шевченко їх здолав, сама держава перегородила шлях поетові. Але важка доля не зламала його. Навпаки — наче сталь гартувала його характер, незламний дух та волю. Шевченко був фізично надломлений в’язницею та засланням, але своє мистецтво проніс до кінця життя, до останніх днів залишаючись таким, яким був від початку — непримиренним та відважним. Минають роки, десятиліття, століття… Але ніколи не зникне український народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Не заросте стежина до могили Тараса Шевченка. Не зів’януть квіти на ній, не згасне зірка, що так невсипуще світить над ним. Не оганьбиться Україна, маючи таких синів, як Тарас Шевченко», — зазначили ведучі заходу.
На завершення публічних урочистостей присутні поклали квіти до пам’ятника Великому Кобзареві — Тарасу Григоровичу Шевченку.
У міській програмі його вшанування взяли участь навчальні заклади міста, серію тематичних заходів організували бібліотеки.
Ніна ЗАЙКО
Оставить комментарий