Митники і вдячні городяни вшанували пам’ять Дмитра ХАРЧЕНКА — Почесного громадянина Білгорода-Дністровського, Заслуженого юриста України, засновника міської митниці.
Урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки відбулася 26 січня — у Міжнародний день митника. Вона встановлена на фасаді будівлі митного посту «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ДМСУ.
«Ми вшановуємо чудову, небайдужу і фахову людину, досвідченого керівника. За довгі роки своєї бездоганної роботи Дмитро Гаврилович Харченко зробив вагомий внесок у розвиток Білого міста на Дністрі, брав безпосередню участь у створенні та розвитку його стратегічно важливих об’єктів. Відкриття меморіальної дошки на його честь — це можливість ще раз віддати данину поваги та висловити сердечну подяку людині, яка все своє життя присвятила служінню інтересам громади і держави», — такі слова стали лейтмотивом численних виступів під час урочистостей.
З 1964 року Дмитро Харченко працював на керівних посадах міськвиконкому, упродовж 1980-х — його другим секретарем, безпосередньо відповідаючи за стан роботи місцевих промислових підприємств, будівельних, торговельних та комунально-побутових організацій. У 1992 році особисто підготував матеріали для подачі до Державного митного комітету України пропозиції створити Білгород-Дністровську митницю. Він же її і очолив.
Під керівництвом та завдяки зусиллям Дмитра Гавриловича будувався сучасний адміністративний корпус та промислова база митниці. У 1994 році комплекс будівель, який став окрасою міста, урочисто відкрили. Тоді ж цей проєкт, який став лебединою піснею іншого Почесного громадянина Білгорода-Дністровського —— Світличного, що керував відомим на весь пострадянський простір «Південьстроєм», визнали найкращим об’єктом за підсумками всеукраїнського конкурсу на кращу будівлю житлово-цивільного та промислового призначення.
Поява повноцінної митниці неабияк сприяла зростанню морського торговельного порту, який сьогодні, на жаль, може тільки мріяти про величезні обсяги вантажів того періоду. Серйозний стимул для розбудови зовнішньоекономічних зв’язків отримали й інші промислові підприємства Білгорода-Дністровського. Свою кар’єру у ДМСУ Д.Г. Харченко завершив радником митної служби третього рангу. І особливо щемливо й пронизливо під час церемонії звучали слова його численних вихованців, тих, кому Дмитро Гаврилович відкрив шлях до митної справи.
Указом Президента у 1996 році Дмитру Харченку було присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» — за значний особистий внесок у розвиток народного господарства України та високий професіоналізм. У 2011-му його численні заслуги перед громадою вшанували найвищою муніципальною відзнакою Білгорода-Дністровського — званням Почесного громадянина міста.
Останні роки життя Дмитра Гавриловича затьмарила важка хвороба. Але він, мужньо долаючи її прояви, залишався у вирі суспільних подій. Зокрема, створив і очолив перший у Білгороді-Дністровському орган самоорганізації населення. Без нього було важко уявити і роботу першого, найбільш ефективного складу міської Громадської ради.
«Ми усі втратили дійсно незамінну людину. Сьогодні складно знайти того, хто би один об’єднав у собі стільки чеснот. Але якщо ми хочемо продовжити справу і шлях Дмитра Гавриловича Харченка, кожен має взяти на себе хоча би по одній з його благородних людський якостей: щирість, небайдужість, мудрість, порядність, віру в людей, бачення і розуміння перспективи, вміння об’єднувати заради досягнення значної мети. Тоді мрії нашого наставника і керманича, доброго друга і радника продовжать втілюватися у життя. Це буде йому найкращою шаною!» — запевнили його вихованці.
Оставить комментарий