Затяжні дощі у червні і першій половині липня створили винятково складні для вирощування зернових в Одеській області. Після попередніх двох сезонів, коли аграрії втратили до 70% врожаю через небувалу посуху, тепер вони тривожаться через велику вологість і ризики, які вона несе. Проте в Одеському селекційно-генетичному інституті аграріям радять докласти максимум зусиль, щоб зібрати збіжжя вчасно.
Його дослідники констатують: загалом такий рівень вологості на озиму пшеницю вплинув дуже гарно. Сорти місцевих селекціонерів показали чудові результати — особливо в господарствах, де не порушували агротехнічні прийоми, вчасно вносили добрива, захищали посіви впродовж вегетації, — розповідає Микола Литвиненко, завідуючий відділом селекції насінництва пшениці ОСГІ.
Він вже 50 років працює в інституті, займається саме селекцією пшениці. Каже, це вже третій рік поспіль, який має виняткові особливості за зволоженням. І якщо два попередні роки спостерігалась досить важка посуха, то у 2021-му, починаючи з квітня, були регулярні опади. Вони й посприяли тому, що пшениця почала інтенсивно розвиватися й набирати масу.
«Сорти озимої м’якої пшениці селекційного інституту мають особливість — вони здатні кущититись і пізно восени, і взимку, коли сприятлива температура, і весною, коли рання вегетація і є прохолодний період, достатній для кущення. Якраз ці умови у нас в регіоні цього року склалися. Тому навіть на пізніх посівах утворилась необхідна густота», — пояснює Микола Литвиненко.
Сорти озимої пшениці, виведені Одеським селекційно-генетичним інститутом, займають до 90% аграрних площ Одеської області. Вони показали цього року дуже гарні результати. Проблем з виляганням через буревії й зливи, через які тривожились аграрії з Бессарабії, можна не боятися. Вони припали лише на перші дні жнив.
«Тотального вилягання в області немає. Я проїхав з півночі на південь всю область, місцями десь є вилягання, але в цілому пшениця стоїть. Тому цей фактор не є основним для збирання врожаю», — ділиться науковець.
Проте до кінця липня, зауважує він, ще прогнозують зливи при досить високих температурах повітря. Тому головне завдання фермерів Одещини — зібрати врожай у максимально стислий період.
Ще один маленький секрет — по можливості підсушити зібране зерно. Потрібні спеціальні сушилки, а якщо їх немає, то можна піти природнім шляхом: перекидати, перелопачувати пшеницю на токах, щоб вона не злежувалась і не втратила свої позиції. А ще дуже важливо захистити збіжжя від хвороб рослин, для цього аграріям варто застосовувати спеціальні засоби захисту.
Анатолій Лінчевський — ще один визначний науковець ОСГІ, який все життя віддав аграрній науці, зазначає: зміни клімату змушують аграріїв уважніше і ретельніше прораховувати свої ризики наперед.
Він пригадав цікаву історію зі свого досвіду. Коли працював у Лівії і довелося на особисте прохання Каддафі вивести сорт, який би дозрівав у надпосушливих умовах. Десятиліття минули, а той сорт «Адаптерсталкер» став настільки поширеним та популярним, що й зараз користується успіхом навіть в Україні.
«І це не дивно, бо й у нас тепер вже субтропічний клімат», — зазначив Анатолій Адамович.
«Незважаючи на те, що є маса нових сортів, одеські сорти ячменю найбільш поширені — в нашому регіоні їх 90%. Дуже знаменитий сорт «Вакула» — ярий шестирядний. Він дає кращий результат ніж озима пшениця. Сіється щорічно на площі 5 мільйонів гектарів в Україні та декількох країнах СНД, – ділиться селекціонер.
Витривалий ячмінь
Академік Національної Академії аграрних наук в Україні Анатолій Лінчевський вивів 82 сорти ячменю. Цього року, каже, завдяки рясним дощам, врожай цієї культури обнадіює показниками. Головна ж шкода від злив та шквалів, які припали на перші тижні липня — вимивання з ячменю крохмалю.
«Ці опади принесли дуже багато неприємностей, ми своєчасно не змогли зібрати озимий ячмінь. Хоча врожаї його досить високі, але вони могли бути більші, якби погода дозволила своєчасно зібрати. В інституті ми збирали до 80 центнерів з гектару, але навіть на своїх дослідницьких полях з гектару втрачали по тонні, бо ячмінь встиг поклякнути, і подекуди ліг на землю і збирання було дуже складним. І навіть в цих складних умовах середня врожайність одеських сортів ячменя в регіоні зараз перевищує 56 центнерів з гектару», — розповів Анатолій Адамович.
За його словами, ячмінь — набагато витриваліша культура, здатна вистояти і за дощів, і за посухи. Минулого року на Одещині пшениця загинула на 70% площ, ячмінь — лише на третині. Але готуватися до непередбачуваних погодних катаклізмів потрібно, бо зміни клімату неминучі,- прогнозує науковець.
Дмитро ІЛЛІЧЕВ, за допомоги медіа-проєкту «Сила громад»
Оставить комментарий