Ісламські поети і філософи, правознавці і вчені Білого міста на Дністрі.
18 травня світ відзначив 974 роки від дня народження славетного середньовічного поета, математика, філософа і астронома Омара Хайяма, автора безсмертних рубаї. Але й Біле місто на Дністрі має декількох уродженців, що залишили в історії свої творчі здобутки на теренах багатої і оригінальної ісламської культури.
Перебуваючи з кінця XV століття у складі Османської імперії, Буджак не міг лишатися осторонь її релігійного, правового та культурного впливу. З приходом сюди у 1812 році Росії, практично все тюркомовне населення покинуло край — близько чверті мільйона у кілька хвиль. Пам’ять про його внесок в ісламську культуру надовго опинилася у забутті, хоча мусульманський Аккерман, як найбільше місто Буджаку, міг пишатися неабиякими досягненнями. Сьогодні праці Аль-Аккірмані зберігаються у бібліотеках Анкари, Ер-Ріяду та Бостону.
Центр Аккерманського санжаку
Османський мандрівник Евлія Челебі, відвідавши край у 1657 році, описує декілька славетних аккерманських мечетей — найбільші з них носили імена султана Баязіда та кримського хана Менглі-Гірея. Згадує про існування аж 17 мектебів, тобто початкових шкіл. До нашого часу зберігся лише мінарет султанської мечеті посеред Цивільного подвір’я середньовічної фортеці.
Як мінімум 8 мечетей діяло в місті Кілія, існувала мечеть і в Татарбунарах. Сьогодні єдиною вцілілою є будівля так званої Свинцевої мечеті в Ізмаїлі, збудованої за проектом відомого стамбульського архітектора тієї епохи.
Найбільшою економічною складовою в Аккермані османського періоду була торгівля. Турецька мова використовувалася як спільна ділова для місцевих купців різних народів і віросповідань — переважно вірмен, греків та євреїв. Серед військових тут переважали татари, у тому числі — кримські.
Суфійська поезія
Який же слід у світовій культурі залишив ісламський Аккерман? Помітний і унікальний. У історію Османської імперії увійшло декілька постатей, які напряму були пов’язані з нашим містом та Аккерманським санжаком.
Саме тут провів останні роки свого життя відомий османський поет Накші Алі Аккірмані, який помер близько 1655 року. Походив він із Стамбулу. Належав до суфійського братства — відомої містично-аскетичної течії в ісламі, яке вищою метою життя вважало містичне з’єднання людської душі з Богом.
У поетичній творчості Накші Алі Аккірмані, зокрема у збірці «Джерело життя», переважає тематика людського щастя, яке він вбачав у виконанні людиною Божественної волі. Хоча про долю самого поета відомо досить мало, його твори вважаються одними з найкращих зразків османської містичної поезії.
Ефенді-правник і Муса-граматик
Уродженцем самого Аккерману був релігійний правознавець Алі бін Абдалла Ефенді Аккірмані, сучасник Накші Алі. Він, зокрема, сформулював чимало юридично-богословських відповідей на актуальні в його часи питання ісламського права. Писав арабською мовою. Цікаво, що одна із копій його збірки тлумачень була переписана в 1647 році Мехмедом бін Валі Кафауві, вихідцем із кримської Кафи (нині Феодосія). Це свідчить про тісну взаємодію між релігійними колами Єдісану, Буджаку та Криму. Зберігається цей рукопис у Національній бібліотеці в Анкарі.
Сучасником Алі Накші та Алі бін Абдалли Ефенді був Муса Аккірмані. Уродженець Аккермана вважається автором декількох наукових праць, з яких зберігся невеликий трактат з арабської граматики. Цей рукопис вченого Муси Аккірмані датований 1635 роком.
Авторитетний суддя
Поблизу 1700 року в нашому місті народився Ахмад бін Хусайн бін Мустафа Аккірмані. Почесний титул «сеїд», який фігурує перед його іменем, вказує на те, що цей вчений вважався нащадком пророка Мухаммада. Отримавши гарну освіту — скоріше за все у Стамбулі, Ахмад Аккірмані обіймав посаду судді в різних містах Османської імперії. Переважно це був сам Буджак та сусідні балканські регіони, зокрема Разград у Болгарії та Сараєво у Боснії і Герцеговині, а також — велике турецьке місто Ізмір. Помер Ахмад Аккірмані в 1775 році. Зберігся власноруч написаний оригінал однієї з його праць.
Здобутки Мухаммада аль-Аккірмані
Чи не найбільш відомим ученим, який походив із Аккерману, вважається Мухаммад бін Мустафа аль-Аккірмані. У одній зі своїх праць, написаній у 1737 році, він характеризує себе як людину, «оточену родинними справами й випробовувану хворобами», що може вказувати на вже немолодий вік.
Велика «Хроніка» Саїд-Герая повідомляє про Мухаммада-Ефенді з Аккерману як про ходжу (вченого-радника) султанського двору. Один із своїх творів сам Мухаммад аль-Аккірмані присвятив столичному шейх уль-ісламу — релігійному очільнику величезної мусульманської громади Стамбулу, що свідчить про його тісний зв’язок із найвищими релігійними колами Османської імперії.
У 1753-му Мухаммад аль-Аккірмані став суддею в місті Ізмір, через п’ять років обійняв таку ж посаду в Каїрі. В серпні 1760-го стає ханафітським суддею Мекки — фактично, головним правником мусульманського світу того часу. Ханафітська школа ісламського права, головним джерелом якого вважається Коран, і сьогодні залишається однією з найпоширеніших у мусульманському світі.
Найбільш відомим учнем Мухаммада аль-Аккірмані вважається Муртада-Ефенді. Цей уродженець Криму, який блискуче оволодів релігійними і світськими науками, у 1757 році став каді Єдисану — головним суддею земель від Дністра до Південного Бугу.
Намисто з перлин
Сам Мухаммад аль-Аккірмані залишив по собі великий творчий спадок арабською і староосманською мовами. Відомі півтора десятка його рукописних праць, які зберігаються по всьому світу. Тлумачення Корану Мухаммадом аль-Аккірмані знаходяться в Мецці (Саудівська Аравія), у головній бібліотеці ісламського світу. У Прінстонському університеті (США) зберігається рукопис його праці «Коштовне намисто» — пояснення доктрин ісламу авторитетним вченим.
«Намисто з перлин» — ґрунтовних пояснень нескінченності знання Всевишнього — можна знайти в бібліотеці королівського університету в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії. Повчальне послання про використання спеціальної зубочистки перед молитвою зберігається у Національній медичній бібліотеці США, як один із перших в історії науки спеціалізованих текстів, який стосується дентальної гігієни…
У своїх творах Мухаммад аль-Аккірмані ставив на найвищі щаблі наук логіку та «науку про мудрість», до якої включав метафізику, фізику, математику, геометрію, астрономію, арифметику, музику та практичну філософію. Одним з помітних зацікавлень авторитетного вченого була спроба самостійного осмислення важливих питань етики, зокрема проблеми свободи волі та особистої відповідальності.
Олександр МАРКЕВИЧ, Akkermanica, для «ТП»
У підготовці матеріалу використані дослідження Михайла Якубовича — автора українського перекладу Корану, вченого Національного університету «Острозька академія».
Оставить комментарий