Хоча збройна агресія обмежила можливості аграріїв, профільні службі намагаються допомогти у збереженні відповідних виробничих та технологічних ланцюгів. Так, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проводять осінні ґрунтові розкопки, обстежують угіддя та неорні землі, сади та лісосмуги для виявлення шкідників. В першу чергу, на полях сівозміни у базових сільськогосподарських господарствах регіону, в тому числі і Білгород-Дністровського району. Збирається поточна інформація про рівень розмноження багатоїдних і спеціалізованих комах-шкідників, яка стане основою для вироблення ефективного плану боротьби з ними.
Щорічні осінні розкопки, як і заведено, розпочали після зволоження ґрунту дощами. Їх конче потрібно завершити до похолодання. На підставі результатів таких ґрунтових розкопок визначать видовий склад, щільність, віковий та фізіологічний стан й інші показники популяцій комах-шкідників, що зимують в ґрунті.
Личинки деяких хрущів та хлібних жуків розвиваються в ґрунті два і більше років. Під час розкопок більшу частину таких шкідників традиційно виявили у верхньому шарі ґрунту. Серед видового складу переважали гусениці озимої та бавовникової совок, личинки травневих хрущів, хлібних жуків, туруна, кокони з гусеницями лучного метелика, дротяники і несправжні дротяники.
Осінні обстеження посівів кукурудзи здійснюють з метою визначення ступеня заселеності рослин гусеницями стеблового кукурудзяного метелика й обліку чисельності шкідника, що зимуватиме. В цей період значна частина гусениць розвивається і шкодить у качанах, тому підраховують пошкодження качанів і стебел кукурудзи.
Місцями зимівлі клопа шкідливої черепашки є лісосмуги, тому їх теж уважно обстежують для прогнозування можливої чисельності шкідника на посівах зернових культур. Всіх виявлених клопів підраховують і визначають видовий склад, статеве співвідношення і фізіологічний стан. У разі виявлення підвищеної чисельності шкідливих організмів — вище економічного порогу шкодочинності — керівникам господарств надаються відповідні рекомендації щодо ефективного захисту рослин.
На підставі даних обстежень вже розробляється Прогноз розвитку шкідників та хвороб сільськогосподарських культур в Одеській області на наступний рік, визначаються обсяги захисту посівів від шкідливих організмів та потреби у засобах захисту рослин. Це важливо, бо дозволить визначитися з мінімально необхідним рівнем захисту, заощадити певні кошти, але отримати гарний врожай у такий складний час. Адже навіть один пропущений сезон системної боротьби з шкідниками може погіршити показники врожайності на декілька наступних років. Цього допускати ніяк не можна, — впевнені фахівці Держпродспоживслужби.
******
На тлі кардинального скорочення посівів ячменю та жита, не можна залишати поза увагою ті культури, яким в нинішніх складних умовах віддають перевагу аграрії Одещини і Білгород-Дністровьского району. Спеціалісти Держпродспоживслужби нагадують сільськогосподарським виробникам про ефективність ретандантів для озимого ріпаку та важливість дотримання термінів їх застосування.
«Останніми роками можна часто почути про те, що озимий ріпак вимерзає. Можна багато говорити про погану зимостійкість культури, несприятливі погодні умови або неякісне насіння, але наявність у Білгород-Дністровському районі на достатньо близькій відстані полів, що перезимували, та полів, що вимерзли, наштовхує на думку, що питання не стільки в зимостійкості або погодних умовах, скільки у правильній підготовці полів до зимівлі», — відзначають спеціалісти Держпродспоживслужби.
«Крім зимостійкості сорту або гібрида, що, безумовно, дуже важливо, існує багато факторів, які впливають на перезимівлю культури. Двома словами усі ці фактори можна назвати «технологія захисту». Відсутність будь‑якого її елемента призведе до погіршення зимостійкості рослин та збільшить ризик вимерзання взимку. Для того, щоб створити рослині найбільш сприятливі умови для підготовки до зими, необхідно усунути конкуренцію з боку бур’янів, не дати шкідникам та хворобам пошкодити листкову поверхню та зміцнити кореневу систему рослин. Рістрегуляція є одним із базових елементів якісного вирощування озимого ріпаку», — вважають фахівці.
В багатьох господарствах Білгород-Дністровського району посіяний озимий ріпак вже зійшов, в деяких — ще тільки сходить. Але потрібно вже зараз подумати про його рістрегуляцію. Основне завдання регуляторів росту на ріпаку — це якраз не дати рослині витягнутися самій та відповідно, винести високо точку росту (більше 1 см над ґрунтом), яка при перезимівлі загине.
Головне питання зараз — коли ж проводити цей агрозахід? Є стандартна рекомендація: вносити регулятори росту, коли ріпак досягне фази 4 або 5 листків. Цей захід в цю фазу досить добре працює, але коли ріпак посіяно з оптимальною густотою (450-500 тисяч насінин на гектар), діаметр кореневої шийки вже складає в середньому 5-6 мм, листя набуло темно-зеленого кольору, йде змикання рядків. А коли норма висіву більше оптимальної (600-700 тисяч), то тоді вже в фазі трьох листків рослини конкурують між собою, починають занадто витягуватися. В цьому випадку перше внесення препарату проводять у фазі 3-4 листка. Якщо посіви зріджені і немає конкуренції, то перше внесення можна змістити на шостий листок.
Через два-два з половиною тижні після першого внесення проводять огляд поля, аналізують стан посіву та умови розвитку ріпаку та приймається рішення про друге внесення ретарданту. Найкраще в умовах Одещини показав себе Карамба Турбо.
На посівах ріпаку, які відстають у рості (мають 3-4 листки, діаметр кореневої шийки — менше 4 мм, а листя має червоно-фіолетове забарвлення, що є ознакою нестачі поживних речовин — зокрема, фосфору), варто застосовувати мікродобрива з стимулятором росту кореневої системи. Забезпечення рослини фосфором та активний розвиток її кореня позитивно вплинуть на перезимівлю.
Щоб ріпак перезимував, перед входженням в зиму він повинен бути такий: висота рослин — 10-15 см; кількість листків — 6-8 шт.; товщина кореневої шийки — 8-12 мм; висота точки росту над поверхнею ґрунту — не більше 1 см; довжина основного кореня — більше 15-20 см; відсутність ознак хвороб; глянцево-зелений колір листя, вміст цукрів в межах 20%. Додаткову інформацію аграрії щавжди можуть отримати у фахівців Держпродспоживслужби.
Такі поради і дотримання технології мають забезпечити високий врожай культури. Це потрібно і фермеру, і країні! Наш аграрний фронт потребує перемог!
Підготувала Галина ЦИБУХ
Оставить комментарий