Колись німі фортечні мури тепер можуть «говорити» грецькою, молдавською та турецькою мовами якими викарбувані написи на стародавніх закладних плитах твердині. Реконструйовано ще дві втрачені.
У 2016 році на стіни і башти Аккерманської середньовічної фортеці були встановлені автентичні копії закладних плит XV століття. Згодом аналогічні копії поповнили колекцію міського краєзнавчого музею. Ще одна, яка стосувалася часу перебудови стародавньої Грецької церкви Стефаном Великим, була передана до храму.
Через п’ять років маємо наступний етап крупного історико-просвітницького проєкту, який ініціював доктор наук Андрій Красножон. Саме він знайшов чотири оригінальні середньовічні плити що майже століття вважалися втраченими.
19 вересня на сиві мури Аккерманській фортеці встановлені репліки двох мармурових заставних плит, які були вкрадені або знищені вандалами ще в XIX столітті. Дуже символічно, що це відбулося у День Білгорода-Дністровського.
«Перша плита розташовувалася на фасаді вежі з головними воротами, над входом до фортеці. На ній зображена тугра — особистий герб — султана Османської імперії Селіма III, а також дата: 1796 р. Вказана плита маркує собою закінчення найбільш масштабної модернізації фортеці турками за проєктом знаменитого французького інженера Франсуа Кауффера — автора першого інструментального плану Стамбула та таємного агента європейських держав», — розповів історик Андрій Красножон.
— Востаннє плиту над воротами бачили в 1819 році російські військові інженери, залишивши її малюнок. — продовжує історик. — Після її крадіжки на фасаді вежі Кілійських воріт залишалася пуста ніша. Сюди і повернули репліку, реконструкцію якої виконав скульптор-реставратор Олег Гомонюк. До останнього часу зазначений фасад був обвішаний якимись недоречними транспарантами і виглядав безглуздо. Сьогодні цьому елементу пам’ятника архітектури національного значення повернутий той вигляд, який він мав з кінця XVIII століття.
Друга з встановлених плит є реплікою герба Молдавського князівства 1410-х років. Вона вважається найстарішою з відомих науці пам’яток епіграфіки фортеці Білгород. Ця плита була встановлена будівельниками цитаделі над княжим, західним входом в замок. Після 1848 року і ця плита зникла. Збереглася пошкоджена ніша від неї і точне зображення, яке свого часу опублікував граф Уваров. За цим кресленням і вдалося відновити точну копію герба. Крім того, фасад вежі Головних воріт фортеці ретельно очистили від старих ліхтарів, численних с трах штирів, цвяхів і дроту.
«Завдання було унікальним. Вдалося знайти і підібрати потрібні способи і матеріали. Перша виливка для краєзнавчого музею Білгорода-Дністровського була зроблена з гіпсу. Друга серія для встановлення вже в фортеці стала ще більш серйозним завданням. Копії плит XV століття були виготовлені з поліефірного матеріалу з додаванням натурального мармурового пилу, що гарантує повну візуальну схожість з оригіналами. Копію плити 1440 року відлили з полімерного бетону. Штучний камінь відповідає природному, з якого вирізаний оригінал. Особливий трепет викликали нові деталі пам’ятників, що виявилися під час виливки. Наприклад, сліди від ударів турецького ятагана на плиті з вежі Кілійський воріт. Не менш цікавими були реконструкція і виготовлення з штучного мармуру реплік втрачених плит», — розповів відомий скульптор Олег Гомонюк, який відливав і встановлював копії легендарних пам’яток стародавньої епіграфіки.
Другий етап історико-просвітницького проєкту відновлення пам’яток Аккерманської середньовічної фортеці, який очолює історик Андрій Красножон, вже викликав велику цікавість з боку вчених кількох країн.
Андрей САЙЧУК
Оставить комментарий