Тернистий шлях медичної реформи у Білгород-Дністровському районі
Медична реформа триває в Україні уже протягом кількох років. Наразі актуальна концепція МОЗ стосується формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я. Проте у більшості простих мешканців викликає турботу питання щодо доступності медицини та можливого закриття лікарень. Що чекає заклади охорони здоров’я Білгород-Дністровського району?
Нагадаємо, про новий інфраструктурний етап медичної реформи, який передбачає поділ на кластери, говорили ще у вересні минулого року, коли Білгород-Дністровський район відвідав на той час заступник Міністра охорони здоров’я України Олексій Яременко.
Після унормування даного питання та прийняття постанови КМУ №174, розпочалась активна фаза обговорення пропозицій подальшої долі лікарень. Під час робочої зустрічі, що відбулась в Білгород-Дністровській райдержадміністрації наприкінці квітня за участі голів громад та керівників медичних установ, розглянули питання збереження наявної мережі закладів, проте з урахуванням економічних обгрунтувань.
За тиждень у продовження теми відбулась розширена нарада в області, ініційована Департаментом охорони здоров’я Одеської ОДА для подальшого обговорення шляхів формування спроможної мережі закладів охорони здоровʼя та плану розвитку госпітального округу нашого регіону. Очільники районів презентували результати обговорень та відповідні пропозиції.
Обласне керівництво запевнило, що реформа дозволить зробити медицину якісною і доступною на місцях, а ті медичні заклади, що не увійдуть до спроможної мережі, не будуть ліквідовані, а продовжуватимуть функціонувати та матимуть право і надалі укладати контракти з Національною службою здоровʼя. Більш прості випадки планують лікувати на місцях, а спеціалізовану допомогу будуть надавати на вищому рівні.
Чи можливо це на практиці і чого ж очікувати жителям громад Білгород-Дністровщини? З урахуванням вимог постанови кластерним закладом запропоновано визначити комунальне некомерційне підприємство «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня». До напрямів медичного обслуговування закладу увійдуть: акушерство і гінекологія (II рівень перинатальної допомоги), алергологія, анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), дерматовенерологія, ендокринологія (крім хірургічних втручань), інфекційні хвороби, кардіологія, неврологія, нейрохірургія, отоларингологія, педіатрія, реабілітація, терапія, ортопедія і травматологія, урологія, хірургія, офтальмологія тощо.
Що стосується загальних закладів, визначеним критеріям по Білгород-Дністровському району наразі відповідають два — комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» та комунальне некомерційне підприємство «Татарбунарська багатопрофільна лікарня».
***
Ці установи вже готові надавати базовий перелік напрямів медичного обслуговування та відповідають вимогам по кількості обслуговування населення. До мінімального переліку входять: анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), неврологія, інфекційні хвороби, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія.
Одним із істотних критеріїв при визначенні ролі лікарні у спроможній мережі є фінансова стійкість, а саме — можливість власника такого закладу забезпечити все необхідне для його функціонування. Естафету першості тут має Саратська лікарня, де проведено реконструкцію і ремонт приймального, хірургічного, травматологічного відділень, а також — реанімації та інтенсивної терапії. Нещодавно відкрили новий сучасний гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу.
Ззаначений медичний заклад забезпечено апаратами ультразвукової діагностики, наркозними апаратами, ангіографом, електрокардіографом, шприцевим насосом, дефібриляторами, моніторами пацієнта та іншим необхідним обладнанням.
Це стало можливим завдяки фінансуванню з бюджетів різних рівнів, зокрема й місцевого. Голова Саратської селищної ради Вікторія Райчева наголосила, що громада не має наміру зупинятися на досягнутому, а буде й надалі розвивати потужності лікарні. Медичний заклад на сьогодні спроможний як надавати якісні послуги, так і «заробляти» кошти, завдяки отриманим пакетам послуг від НСЗУ за Програмою медичних гарантій. Проблемним питанням залишається збільшення кадрового потенціалу та залучення висококваліфікованих лікарів.
***
Найбільш складна ситуація склалась для комунальних некомерційних підприємств «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» та «Старокозацька районна лікарня». Оптимальним варіантом може стати приєднання цих закладів до кластерної Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні.
Проте, не все так просто. Власники медичних установ, які мають мінімальні шанси увійти до спроможної мережі як самостійні заклади, посилаються на недосконалість реформи. Але постає питання, чому одні господарі можуть практично і виважено підійти до вирішення питання, а інші керуються виключно особистими амбіціями?
Сьогодні на всіх рівнях влади наголошується, що розвиток таких медзакладів відбуватиметься за рахунок громад. Чи зможуть громади «потягнути» такі витрати?
То ж, якщо Старокозацька лікарня увійде до складу кластерної лікарні та отримає відповідний пакет НСЗУ, це дасть можливість зберегти заклад у статусі філії. З іншого боку, у разі неприйняття такого рішення, на базі лікарні може бути сформовано заклад первинної медико-санітарної допомоги.
***
Протягом останнього часу гостро стоїть питання і подальшого функціонування Білгород-Дністровської центральної районної лікарні. З початку травня через неотримання пакету послуг від НСЗУ перестало функціонувати інфекційне відділення, розташоване у селі Шабо. Що буде далі з будівлею та майном — не відомо. Хто нестиме відповідальність за це, також залишається без відповіді. І проблема ця виникла не сьогодні і не вчора.
Нагадуємо, з боку керівництва Шабівської сільської ради здійснювалися численні спроби «достукатися» до власника щодо передачі цих споруд до громади, але й нині результату немає — зачинені будівлі колись зразкового закладу та нефункціонуюче відділення.
На сьогоднішній день, зважаючи на об’єктивні та суб’єктивні обставини, Білгород-Дністровська центральна районна не спроможна увійти до мережі, як самостійний заклад. Якщо все ж таки буде прийняте таке рішення, на плечі власника лягає великий фінансовий тягар, враховуючи також і те, що нормативна база вимагає витрачати на оплату праці не більше 85 відсотків отриманих у поточному місяці коштів і накопичених залишків.
Ситуація в районі неоднозначна: з одного боку є позитивні зрушення, які дійсно дозволять забезпечити населення якісними медичними послугами, з іншого — людський фактор та низка проблем, що може негативно вплинути на подальший розвиток медичної галузі Білгород-Дністровщини.
Наразі, Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило наказ про утворення робочої групи з питань погодження пропозицій щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я та проектів планів розвитку госпітальних округів. Залишається чекати, коли буде прийняте остаточне рішення про подальшу долю медичних закладів в районах.
У підготовці публікації використані матеріали весняних нарад обласного Департаменту охорони здоров’я, у тому числі — виїзних
Оставить комментарий