Навчання у школах розпочнеться 1 вересня. Чи будуть діти ходити на уроки, чи навчатимуться онлайн, залежить від безпеки в кожному населеному пункті. Головна умова очного навчання — укриття в школі. Яким має бути безпечне сховище для школярів, і хто відповідає за облаштування цього місця? Про це йшла мова 22 липня на вебінарі проєкту DECIDE та служби освітнього омбудсмена України, у якому взяв участь і представник редакції нашого тижневика. Далі — про питання, які турбують найбільше
Наявність яких різновидів захисних споруд у закладі освіти дає можливість розпочати очне навчання під час воєнного стану?
У сховищі укриваються групи населення цивільного захисту. Це працівники підприємств, що забезпечують життєдіяльність міст, закладів охорони здоров’я та інш. Також укриттю в сховищах підлягають учасники освітнього процесу окремих закладів освіти, насамперед віднесених в установленому законодавством порядку до відповідних груп цивільного захисту (студентів).
Сховище — герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних чинників, які виникають унаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.
Споруди подвійного призначення — наземні або підземні споруди чи їхні окремі частини, що спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.
У найпростіших укриттях укриваються всі групи населення, якщо немає захисних споруд. Тому якщо на сьогодні, у воєнний час, недостатня кількість та місткість сховищ і немає можливості забезпечити укриття учасників освітнього процесу в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення, заклади освіти можуть організовувати укриття учасників освітнього процесу в найпростіших укриттях.
Найпростіше укриття — це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Облаштування та постановка на облік в особливий період найпростіших укриттів не означає повного виконання вимог законодавства щодо забезпечення учасників освітнього процесу засобами колективного захисту. Тому надалі, після закінчення війни, обов’язково мають бути організовані укриття учасників освітнього процесу згідно з нормами законодавства — у відповідних захисних спорудах.
Остаточно розв’язують питання щодо різновидів об’єктів фонду захисних споруд, що мають бути створені в закладах освіти, центральні та місцеві органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі заклади.
Чи дозволяє наявність підвалу в закладі освіти розпочати очне навчання?
Відповідно до законодавства, підвальні приміщення можуть використовуватися для укриття як споруди подвійного призначення та як найпростіші укриття. Водночас такі приміщення мають відповідати мінімальним вимогам щодо забезпечення безпеки учасників освітнього процесу та мають бути відповідно облаштовані.
Те, чи безпечне підвальне приміщення, щоб у разі небезпеки там укривались учасники освітнього процесу, чи відповідає воно мінімальним вимогам забезпечення безпеки, вирішує спеціальна комісія після обстеження підвального приміщення закладу освіти. Від рішення цієї комісії й залежатиме, чи можна розпочинати в закладі освіти очне навчання.
Обладнання найпростіших укриттів повинне забезпечувати можливість людині безперервно перебування там упродовж не менше 48 годин.
Вимоги до зовнішніх огороджувальних конструкцій, матеріалу, з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель (споруд, приміщень) найпростіших укриттів законодавство не визначає. Але, щоби забезпечити захисні властивості від дії звичайних засобів ураження, важливо, аби несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) будівель (споруд, приміщень) були виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів. Також можливо використання будівель (споруд, приміщень) з інших матеріалів за умов їх заглиблення в землю.
Найпростіші укриття забезпечуються:
— місцями для сидіння (лежання) — лавками, стільцями, ліжками тощо;
— ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну людину) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
— контейнерами для зберігання продуктів;
— виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
— резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
— первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
— засобами надання медичної допомоги;
— засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
— шанцевим інструментом (штиковими та совковими лопатами, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
— за можливості найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд (розділ 5 Вимог).
ДСНС та Інститут державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту визначає такі кроки для підготовки підвального приміщення до використання як укриття:
— прибрати приміщення від сміття;
— винести непотрібні та зайві речі;
— укріпити віконні отвори та закласти їх мішками з піском;
— демонтувати тимчасові перегородки;
— звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
— укріпити вхідні двері;
— перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі;
— створити запас електролампочок, свічок, ліхтариків;
— облаштувати вентиляційні отвори;
— облаштувати забір води від системи централізованого водопостачання та водовідведення або створити запаси води в ємностях;
— облаштувати окремі приміщення для санвузлів та під’єднати їх до системи каналізації або забезпечити їх виносною тарою для нечистот, що щільно закриваються;
— встановити лавки, лежаки;
— створити запас продуктів тривалого зберігання, а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах.
Хто визначає, чи дозволяє захисна споруда або підвал у закладі освіти розпочати очне навчання?
Щоби визначити, чи дозволяє наявне в закладі освіти укриття розпочати очне навчання, на рівні органів місцевого самоврядування засновник закладу утворює спеціальну комісію, яка обстежує будівлі (споруди, приміщення), аби встановити: можливо їх використовувати для укриття як споруди подвійного призначення та найпростіші укриття, чи ні.
До складу комісії за згодою залучаються фахівці структурних підрозділів із питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівці територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо.
У закладах освіти, де вже створені та працюють такі комісії, до них обов’язково має бути включений представник ДСНС. Після завершення роботи комісії буде зрозуміло, які заклади можуть продовжувати очне або змішане навчання, де та які роботи необхідно провести для підготовки укриття.
Також наказом закладу освіти до початку навчального року створюється постійна технічна комісія з обстеження приміщень, інженерно-технічних комунікацій.
Вона проводить огляд будівель, приміщень, комунікацій, аби привести інженерно-технічні комунікації, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці, а також підготовки закладу освіти до опалювального сезону. Також вона визначає готовність навчальних кабінетів, майстерень, спортзалів, ігрових та спортивних майданчиків, інших приміщень, а також укриттів фонду захисних споруд цивільного захисту до нового навчального року та складає:
— акт обстеження приміщень та інженерних комунікацій закладу освіти до початку навчального року та опалювального сезону;
— акти-дозволи на введення їх в експлуатацію. До акту-дозволу на введення в експлуатацію спортзалу і спортивних споруд додаються відомості про випробування навчального спортивного обладнання, що розміщено в них для використання в освітньому процесі;
— акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховище або протирадіаційне укриття, що є на балансі закладу освіти);
— акт оцінки об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття.
Після огляду постійною технічною комісією заклад освіти приймає в експлуатацію комісія, створена за наказом відповідного органу управління освітою (залежно від підпорядкування), до якої входять представник органу управління освітою (голова комісії), керівник закладу освіти, представник профспілкової організації закладу освіти (у разі відсутності профспілкової організації – уповноважений трудового колективу), представник територіального органу Державної служби якості освіти України, а також представники місцевих органів державного нагляду (цивільний захист, пожежна безпека, Національна поліція, охорона праці, санітарно-епідеміологічний нагляд тощо — за згодою).
На якій відстані повинні бути захисні споруди інших суб’єктів господарювання, які можуть використовуватися для різних типів закладів освіти?
Будівельні норми не встановлюють окремих вимог для закладів освіти, тому на них діють загальні норми. Відповідно до ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», розташування захисної споруди дозволяється на відстані 500 м від закладу освіти. Водночас ДСНС з огляду на досвід організації захисту населення в умовах збройної агресії росії рекомендувало, щоб укриття розташовувалися від закладу освіти на відстані до 100 метрів.
Необхідно враховувати багато чинників щодо евакуації учасників освітнього процесу. Адже в дітей дошкільного віку під час повітряної тривоги може бути «денний сон», й у такій ситуації діти та працівники потребуватимуть ще більше часу для евакуації. У холодну пору року всім учасникам освітнього процесу необхідно більше часу для одягання, а дітям дошкільного віку та 6–7 років треба допомогти одягнутися. Також діти можуть розгубитися, почати панікувати, тому важливо проводити для учасників освітнього процесу тренування з евакуації до укриття. Отже, відстань від закладу освіти до найближчого укриття може бути й меншою, ніж 100 метрів.
Яким є нормативи та розрахунки площі укриття на одну людину, зокрема дитину дошкільного віку, дитину молодшого шкільного віку, підлітка та дорослу людину?
Ці нормативи не залежать від віку осіб, а залежать від організації у таких спорудах місць для сидіння та лежання, висоти приміщень. Якщо місця для сидіння (лежання) розташовуються в один ярус, то площа на 1 людину встановлюється в межах не менше 0,6 кв метра, у два яруси — 0,5 кв метра, у три яруси — 0,4 кв метра.
Для найпростіших укриттів нормативи щодо площі на 1 людину не визначені. Проте визначено, що дітей до 11 років треба розміщувати в укритті окремо від інших вікових груп. Якщо неможливо забезпечити приміщення заздалегідь підготовленими місцями для сидіння та лежання, необхідно розраховувати спроможність з площі в 1 квадратний метр на людину.
Чи є типовий проєкт для будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд, на яку максимальну кількість людей може бути розраховане таке укриття? Чи реально його побудувати до початку навчального року?
Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту — це споруда, що зводиться в особливий період для нарощування фонду захисних споруд за короткий час зі спеціальних конструкцій, вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.
Чинне законодавство у сфері містобудівної діяльності наразі не передбачає таких типових проєктів, але передбачає проєкти повторного використання. Для того, щоби з’явився проєкт повторного використання, його необхідно замовити, розробити, провести експертизу й побудувати з усіма наслідками: виділення земельної ділянки, проведення експертизи, введення в експлуатацію. Після цього цей проєкт можливо використовувати ще неодноразово. Здійснення цих процедур потребує часу та фінансування.
Наразі є два варіанти розв’язання проблеми.
Перший — замовляти проєкт і реалізовувати його один раз або багаторазово через будівництво. Другий — будувати швидкоспоруджувані захисні споруди блок-модульного типу. Такі споруди виробляються за кордоном, але в Україні також є компанії, готові розробити технічні вимоги до проєктів.
Наразі розробляється відповідна нормативна база, щоб унормувати ці питання. ДСНС працює над змінами до Державних будівельних норм, які міститимуть інформацію щодо створення швидкоспоруджуваних захисних споруд як об’єкта будівництва. Також ДСНС замовила в Інституті державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту ДСТУ щодо основних вимог до швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-модульного типу, який міститиме інформацію про швидкоспоруджувану споруду як виріб. Але цей стандарт поки не готовий. Створення цих документів — це велика робота, й усі, хто над ними працюють — працюють у прискореному ритмі.
Наразі є можливість виробнику, який зацікавиться створенням швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-модульного типу, створити технічні умови, погодити їх із ДСНС та виробляти на замовлення.
Які фортифікаційні споруди можуть бути побудовані або використані наявні для укриття здобувачів освіти?
Якщо в закладі освіти немає захисної споруди, учасники освітнього процесу можуть укриватися в фортифікаційній споруді. Фортифікаційна споруда належить до найпростіших укриттів.
Створення фортифікаційних споруд як найпростіших укриттів здійснюється без будівництва через зведення тимчасових споруд із бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій (зокрема і тих, що були у використанні), габіонів та мішків з ґрунтом (піском), створення перекритих щілин у ґрунті, потребує наявності відповідних конструкцій та матеріалів, а також часу.
Фортифікаційна споруда частково знижує ураження людей від вторинних чинників застосування ядерної зброї (світлового опромінення та повітряної ударної хвилі) та звичайної зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо). Тому це необхідно враховувати.
Вимоги до захисних властивостей фортифікаційних споруд не унормовано. Вимог щодо проєктування та будівництва фортифікаційних споруд немає. Але ці споруди мають забезпечуватися:
— місцями для сидіння (лежання);
— ємностями з питною та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
— контейнерами для зберігання продуктів;
— виносними баками для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих приміщень);
— резервним штучним освітленням (електричними приладами та іншими джерелами енергії і живлення тощо);
— первинними засобами пожежогасіння;
— засобами надання медичної допомоги;
— засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіостанцією, радіоприймачем);
шанцевим інструментом.
Чи обов’язково повинно бути два виходи в укритті?
У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування не більше 50 осіб. У закладах освіти зазвичай понад 50 осіб, за винятком окремих шкіл у сільській місцевості. Отже, для більшості закладів освіти укриття з одним евакуаційним виходом неприйнятне.
Укриття має забезпечуватися не менше ніж двома евакуаційними виходами, один із яких може бути аварійним (якщо планується укриття в споруді подвійного призначення). Один евакуаційний вихід допускається у найпростішому укритті місткістю менш як 50 осіб.
Аварійний вихід в укритті важливий, адже якщо неможливо використовувати основний вхід-вихід через його пошкодження, евакуація осіб, які укриваються, здійснюється через аварійні виходи.
Коли захисна споруда вважається непридатною для укриття?
Це встановлює спеціальна комісія. Умов, коли споруда вважається непридатною для перебування, може бути багато. Якщо було встановлено, що конструкції у споруді можуть становити загрозу життю та здоров’ю людини, немає запасних виходів, засобів протипожежної безпеки, неналежна вентиляція для нормального дихання й забезпечення достатньої кількості повітря, адже невідомо, скільки часу доведеться перебувати в укритті. Зокрема якщо в споруді неможливо забезпечити базові життєві потреби людини — запаси питної води, баків для нечистот для відвідування туалету.
Хто відповідає за облаштування укриття в закладі освіти?
За облаштування укриття в закладі освіти відповідає засновник. Саме засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.
Якщо засновником закладу освіти є місцева влада — саме вона відповідальна за облаштування укриття (це стосується більшості закладів освіти). Якщо засновником закладу освіти є фізична або юридична особа, яка засновує приватний заклад — тоді за облаштування укриття відповідає ця особа.
Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє організаційне управління закладом і відповідає за освітню, фінансово-господарську та інші діяльності закладу освіти. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:
— організовує діяльність закладу освіти;
— розв’язує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;
— забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
— забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища.
Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами має балансоутримувач захисної споруди — власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це — засновники закладів освіти.
Хто повинен виділити кошти на облаштування укриття в закладі освіти?
Відповідно до статті 78 Закону України «Про освіту», фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється коштом відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Тобто фінансування укриттів у державних і комунальних закладах освіти має здійснюватися за кошти місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, наприклад, благодійної допомоги, грантів тощо, згідно з Законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту».
Тобто, органи місцевого самоврядування мають виділити кошти на облаштування укриття. Ще одним джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога.
Батьки також можуть допомагати фінансово для облаштування укриттів у вигляді благодійної допомоги, але це має бути суто добровільна допомога — ніхто не може примушувати батьків здавати будь-які кошти на облаштування укриття.
Хто визначає готовність укриття?
Це робить комісія, яку створює засновник — орган місцевої влади. Комісія організовує періодичні огляди стану захисних споруд, оцінює стан готовності укриття, перевіряє наявність та працездатність основного обладнання тощо.
Оцінка стану готовності захисних споруд має здійснюватися щороку. Зараз комісія має перевірити всі укриття в закладах освіти перед початком навчального року. Це потрібно, щоби виявити недоліки в утриманні та експлуатації захисних споруд, передбачити заходи щодо приведення її в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінювання стану готовності здійснюється в таких випадках:
— якщо проводиться технічна інвентаризація захисної споруди як об’єкта нерухомого майна;
— якщо готуються пропозиції щодо подальшого використання захисної споруди;
— після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди;
— якщо ДСНС здійснює заходи державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд.
За результатами оцінювання стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за спеціальною формою. Залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту здійснюється за зверненням балансоутримувача. Про проведення перевірки працездатності обладнання захисних споруд, їх оглядів та оцінювання стану готовності робиться запис у журналі перевірки сховища.
За результатами оцінювання стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності. Якщо таких недоліків немає — захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.
Далі буде
Підготувала Тамара МАКАРОВА
Оставить комментарий