22 січня на площі біля пам’ятника Т.Г. Шевченку зібралися представники Білгород-Дністровської міської ради, трудових та учнівських колективів, громадськості та ЗМІ, військових частин Білгород-Дністровського гарнізону, аби відзначити День Соборності та 100-річчя проголошення Акта злуки УНР і ЗНР.
Ведучі урочистого заходу «Єдина духом Україна» Богдан Нікіруй та Яна Замрій нагадали присутнім значимість дня, коли українці стали народом одного серця, однієї думки, та промовили на весь світ: «Ми – нація! Ми – у власній державі».
Дата 22 січня 1919 року навічно вкарбувалася в нашу історію , як велике державне свято та стала символом єднання українського народу на своїй землі. Рівно сто років тому на велелюдному зібранні було урочисто проголошено Злуку усіх розірваних на шматки частин українських земель. Першою на руїнах Російської імперії у листопаді 1917 року постала Українська Народна Республіка. Під впливом цієї доленосної події вже у жовтні 1918 року на теренах Австро-Угорщини було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. У грудні 1918 року керівниками УНР і ЗУНР було підписано «Передвступний договір» про «непохитний намір злитись у найкоротшім часі в одну державу». Проголошення Акту Злуки було призначено на 22 січня наступного року. У цей знаменний день на площі перед Київською Софією у цілковитій тиші пролунали слова, від яких навіть нині, по багатьох роках, прискорено б’ється серце: «Однині воєдино зливаються століттями, відірвані одна від одної частини єдиної України, та здійснюється віковічна мрія, якою жили і за яку вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Акт Злуки став – уперше за 600 років – реальним кроком до вистражданої Соборності українських земель.
Важлива і доленосна подія — проголошення Акту Злуки українських земель, якій сьогодні виповнюється 100 років, вплинула на весь подальший національно-визвольний рух України аж до відновлення її Незалежності у серпні 1991 року. Це були і масові селянські повстання проти більшовицької влади у 20-30-х роках минулого століття, і героїчні змагання Української Повстанської армії, подвижництво українських дисидентів, і, нарешті, національно-визвольний рух кінця 80-х – початку 90-х років. А 22 січня 1990 року на тому самому вікопомному місці, з тією самою великою вірою в Україну було організовано Всеукраїнський Ланцюг єднання, коли понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний «Живий ланцюг» від Києва до Львова, що став однією з наймасовіших у тогочасній Європі акцій боротьби за свободу та незалежність. А вже за рік Україна відновила свою незалежність.
Після того, як пролунав Гімн України, ведучі запросили учасників заходу на честь Дня Соборності вшанувати пам’ять Тараса Григоровича Шевченка — великого сина України, пророка її історичного возз’єднання та державного становлення.
Ніна Зайко
Оставить комментарий